Загинув один з кращих українських операторів FPV, воїн підрозділу Гострі Картузи Антон Спіцин.
|
Автор: Наталка Дрозд
Тобто, звичайно, людина повинна бути хорошою. Але вона не просто так собі особина, що тиняється планетою. Людина — це дитина якихось батьків, якоїсь країни… Вона носій певного генетичного коду, культури, мови. Дорогі мої, рідні мої російськомовні друзі! Ви не говорите українською, бо вам «нравится этот красивый мелодичный язык» і ви «не хотите его коверкать». Але водночас ви записуєтеся на англомовні курси. Є такий відомий вислів: скільки мов ти знаєш, стільки разів ти й людина… А якщо не знаєш рідної мови — ти хто? А якщо не маєш поваги до мови автохтонів землі, благами якої користуєшся, — хто ти? Мова не може розвиватися тільки в податкових деклараціях і законах, що приймає ВР. Мова виживе, якщо буде скрізь: у науці, техніці, вишах і дитячих садочках, на семінарах і на побаченнях. Мова житиме, якщо буде літературною, сленговою, діалектною. Якщо вона буде емоційною, потрібною, бажаною. Люди вмирали за наше право бути вільними, за наше право мати своє СЛОВО! Не бійтеся української мови, ви ж не боїтеся бути патріотами, українцями (хай хто ви за національністю). Полюбіть її — унікальну, неповторну, співучу, душевну, багату, влучну, змістовну. Я змогла…
|
У 2018-му році Антону Шевчуку присвоїли військове звання "капітан медичної служби"
Denis Kurta/Facebook
Загинув військовий медик із позивним "Растішка" Антон Шевчук. Чоловік був активним учасником Революції Гідності і долучився до служби у війську в 2014 році. Трагічну звістку повідомила українська поетка та військовослужбовиця Оксана Рубаняк. "Добрий, щирий, простий і відкритий. Веселий і життєрадісний. Растішка… Дякую, що був у моєму житті. За спільну службу за товариство. Дякую за тебе. Ти один з небагатьох, кого мені не вистачатиме", – написала бійчиня. Свої співчуття висловила лікарка та доцентка Івано-Франківського національного медичного університету Аліна Андріїв. "На початку повномасштабного вторгнення Антон передзвонив і сказав, що все буде добре, якщо ми не віримо в єдиноріжків, то не означає, що вони в нас не вірять, а в нього є наклейка єдиноріжки. Мені дуже дуже сумно… Антон Растішка, ти був справжнім другом, ти був справжнім", – написала медикиня. Лікарка Оксана Горальчук-Сокаль у своїх спогадах описала про Антона Шевчука як "людину з найбільшим серцем у світі". В оперативному командуванні "Північ" розповідали, що на у 2013 році ще молодий лікар Антон Шевчук був активним учасником Революції Гідності. Чоловік приєднався до студентських акцій ще наприкінці листопада. Протягом тривалого часу – до квітня 2014 року – Антон поєднував участь у протестах та обов’язки лікаря у Львівській обласній лікарні. "Бажання приєднатися до протестних акцій посилювалося ще й тим, що старші колеги не відпустили мене в столицю під час Помаранчевої революції, бо вважали занадто молодим", – згадував лікар. Антон Шевчук був переконаним, що має "потужні бунтарські гени", оскільки був нащадком українців, яких катували в таборах Сибіру, воїнів легіону Українських січових стрільців та Української повстанської армії. Свій позивний чоловік отримав під час революції завдяки своїй кремезній статурі. 30 листопада чоловік став співорганізатором Першої сотні Майдану, яка згодом стала 42-ю сотнею "Львівська брама". "Растішка" намагався долучитися до війська після початку вторгнення Росії, але не втрапив у першу хвилю мобілізації. Лише у травні 2014-го чоловік став до лав 25-го батальйону територіальної оборони "Київська Русь". Загинув учасник Революції Гідності та військовий лікар Антон Шевчук |
З'явилося відео, де рашисти знущаються з українського полоненого https://www.kharkovforum.com/data/vi...bb9607da47.mp4 |
Малоосвічена публіка іноді запитує "А де ж українське мистецтво, скажімо, 20-х років?" Малообразованная публика иногда спрашивает " А где же украинское искусство, скажем, 20-х годов?" Вот оно. Практически все расстреляны , были репрессированы или до конца дней были лишены возможности свободно творить. Встреча харьковских и киевских художников. Киев, 1923.слева направо, первый ряд: Максим Рыльский, Юрий Меженко, Николай Хвылевой, Майк Иогансен, Григорий Михайлов, Михаил Вериковский. Второй ряд: Наталья Романович, Михаил Могилянский, Василий Эллан-голубой, Сергей Пилипенко, Павел Тычина, Павел Филиппович. В третьем ряду стоят: Дмитрий Загул, Николай Зеров, Михаил Драй-Хмара, Григорий Косынка, Владимир Соссюра, Тодось Осьмачка, Владимир Коряк, Михаил Ивченко Мама, нет сахара больше в доме! |
«Вони прийдуть до тебе, вступлять до твоєї хати, обіцятимуть тобі різні вольності, і одного тобі не дадуть — право самостійно володіти твоєю землею, великою Україною. А пізнаєш ти їх лише по тому, що вони будуть говорити до тебе не твоєю, а московською мовою». ( Юрій Липа)
|
Якщо дійде до того, що це доведеться зачитати, то знайте: більшого щастя немає для воїна ніж померти в бою. |
Чому тільки в Україні, націоналісти це образа та гидке слово? Чому в інших державах, ті хто знає своїх пращюрів, пишається своєю історією, говорить на державній мові, поважає свій прапор та герб - то звичайні люди... не націоналісти, не патріоти... а просто громадяни своєї держави. а у нас... у нас то нацикі, патрікі і прочі.... стидобіще. Kharkovforum.com IceBerg_ В Україні державний-український. у побуті говори хоч китайською-ніхто нічого нікому не забороняє і не забороняв. Інші країни, де офіційні 2-3 мови нам не підходять. У них немає такого сусіда як Московія. Для цих країн не стояло питання виживання країни. Без української мови нас знову прийдуть рятувати, і поглинуть у майбутньому. Двічі була русифікація української та білоруської мов. Це США вагонами депортували українців? Це США розмивали українців у Східній та центральній частині? У Білорусі справи ще гірше з мовою-в місті його мало хто знає. Росія знищує мову і культуру своїх сусідів. Білоруська мова вже на межі зникнення. Загинається ідентичність країни. Робиться так щоб був популярний московитий. (а це окупація) В Україні державний-український. у побуті говори хоч китайською-ніхто нічого нікому не забороняє і не забороняв. Ось піди в Польщі скажи комусь-навіщо нам Польський, давай гаварить па вузькі. Отримаєш в голову і дискусія закінчиться, тому що вони свою незалежність вже відстояли. За правління януковича, приїхавши до Києва і говорив українською то з мене сміялися і говорили з якого села я приїхав. (у нас модно по вузькі) Зараз же такого немає. Багато пісень українських з'явилося. (потрібно захищати і популяризувати своє) Мова це зброя Поки існує мова-існує народ. |
У нашому дитинстві ми пасли корови, косили траву, робили сіно, січку різали, робили компоти, квасили капусту, сушили лісниці, ходили за грибами, малина, ожина,чорниці (афини). Варили кукурудзу. Робили повидло,закручували компоти, пили натуральне молоко від корови, сир, сметана, налисники, пироги, бринза. Грузили гній на поле та город, заготовляли, рубали та складали дрова. Орали городи, кликали фірманку, потім гостина після оранки, косили отаву, садили дерева, пасли чергу за корову, слухали радіо та читали журнал, ремонтували ровери, їздили на річку купатися, клепали коси, нюти у відра та баняки. А ще мій дід вмів плести кошики, робив мітли, опавки. Завжди заготовляли різні трави на чаї. Квасили капусту на зиму. Натуральний мед, вулики, домашній смалець, черешні, паперівка, суниця. Бавилися з собаками, тримали господарку здебільшого. Були відносини між людьми менш матеріальними. Було більше натуральності
|