Допис блокують. Це просто правдива історія одного роду. А таких історій сотні тисяч в Україні. Не усі пам'ятають, не всі вижили. Не всі мають талант так написати. Продовження на сторінці автора.
«Це - паспорт моєї прабабці, Теклі Твердохліб. Безцінний скарб нашого родинного архіву.

Прабабця Текля була сильною жінкою з непростим характером. Освічена, зі знанням трьох мов. Мати 9-ти дітей, двох з яких поховала ще маленькими, а про долю одного зі своїх молодших синів - Тадея, так і не дізналася аж до смерті. Правда відкрилася значно пізніше, коли розсекретили архіви КДБ (я згодом розповім про нього).

Прадід Микола Твердохліб був заможним. Новозбудована хата, декілька десятків морґів поля, величезна господарка, ренамент, коні, худоба, садок на добрий гектар з сортових виплеканих дерев. Прадід першим в окрузі придбав тодішні новинки - косарку і молотилку. А ще - він дав освіту всім свої дітям, сини вчилися в гімназіях у Львові, а Тадей поїхав аж у Варшаву здобувати фахову військову освіту.

Рівно 75 років тому заможна галицька родина за одну ніч втратила все. В дію вступила горезвісна постанова "Запад". За декілька днів з Західної України (Тернопілля, Станіславщини та Львівщини) було депортовано майже 80 тисяч українців.
Разом з дітьми Василем, Марією та Софією (Зонею), Микола і Текля Твердохліби з клунками, в які нашвидкоруч встигли зібрати найнеобхідніше, в товарному вагоні вони попрямували на Далекий схід росії. Вже у вагоні до них приєднався син Степан, львівський гімназист, який підтримував зв'язки з УПА.

Географію перебування родини на чужині можна прослідкувати за позначками у прабабціному паспорті - спочатку Красноярскій край, потім - Кемеровська, а згодом - Іркутська область.
Цей паспорт бабця отримала в 1950 році, вже по смерті прадіда Миколи, який помер на третьому році заслання. Де його могила - нам так і не вдалося дізнатися.
"Иждив. раб."... Жахлива гра скорочення слів...
Як жилося вже немолодій жінці на чужині - страшно собі навіть уявити.

5 березня 1953 року помер Сталін. І моя бабця Ганна зважилася на просто неймовірний вчинок. Вона поїхала в Іркутськ і забрала 65-ти річну маму назад в Україну, не чекаючи на реабілітацію чи дозвільні документи.
Після повернення до Стоянова почався справжній терор з боку місцевої влади та КДБ. Щотижня в бабціну хату приходив офіцер з Радехівського районного відділку, зі словами: "Вєзі бабку абратна!"
Бабця Ганя ж відгаркувалася - "Я її не привозила. Вона сама сіла зі мною в поїзд і приїхала сюди. Вам треба - ви її і везіть!" та регулярно платила штраф за незаконне проживання інтернованої особи.
А потім почалася хрущовська відлига і від прабабці Теклі відстали.
Їй навіть видали новий паспорт. А цей, що на фото, "загубився" та був схований глибоко в куфрі.

Прабабця Текля прожила з донькою Ганною та внуками в Стоянові ще понад 10 років. Моя мама добре її пам'ятає. Найяскравіший спогад - вся в чорному, сива худесенька прабабця Текля сидить на кріслі біля хати і читає без окулярів якусь книжку.
Ви спитаєте - що сталося з іншими членами родини?
Василю, Марії та Софії (Зоні) через Монголію і Китай вдалося втекти в Австралію.
Степан осів в Сибіру, одружився, в нього народилися діти. Звязок з їх родинами ми розірвали ще в 2014 році. На початку повномаштабної війни мені написав мій триюрідний брат якийсь розмитий лист про "ми нє паддєрживаєм, но шо ми можем сдєлать бла-бла-бла"
В голові нащадків бандерівця Степана Твердохліба "8 лєт дамбілі бамбас".

Історія одної родини як приклад трагедії всього народу.
Вас все ще дивує питання - чому росіяни насильно депортують населення зі Сходу і Півдня України?
Вони завжди так роблять.
Вони завжди так робили...

Наша русофобія ніколи не буде достатньою.
Ніколи...»

___________________________
Цей допис було опубліковано 22 жовтня.
Він мав потужний резонанс в мережі, отримав майже 12 тис. репостів.
Ввечері 26 жовтня пискокнижка його видалила за "мову ненависті", а мій профіль було частково заблоковано.

Вчора прийшла відповідь на апеляцію - "ніт, пост не відновимо, це таки мова ненависті" (а шоб вам пір'я в горлі поросло)
Дивні діла твої, Марчику...

Писати про злочини московитів на окупованих територіїх - мова ненависті.
Ой всьо.

Я не знаю, скільки проіснує цей, продубльований допис. Я не знаю, скільки мені залишилось до повного бану.
Тож читайте. Поширюйте. Копіюйте текст, і з вказанням авторства поширюйте в мережі.

Тримаймо стрій, незламні!

Автор Людмила Звір

Скопійовано зі сторінки https://www.facebook.com/vivasan.natali

Переглядів: 3 | Додав: skole-podobovo | Дата: 08.04.2024 | Коментарі (0)

Памʼятаю історію з дитинства: якось у магазині в черзі за хлібом ми з тітонькою Ульвіє перекидалися загальними фразами кримськотатарською мовою. Тут за спиною я почув: "Снова они на своем лепечут. Когда уже научатся по-русски? Надо на нормальном и понятном языке говорить!".Тоді я аж зніяковів і навіть почувався трохи винним, що говорив рідною мовою. Лише згодом зрозумів, що такий побутовий шовінізм – це лише маленький прояв рашизму.За 241 рік Росія не раз намагалася, з використанням різних способів і методів, колонізувати півострів та розчинити в собі його корінних мешканців – кримських татар. Наведені далі цифри яскраво це ілюструють: якщо до першої анексії Криму, яку 1783 року вчинила Катерина ІІ, 95% населення півострова становили кримські татари, то нині цей показник упав до 13%. Чому? Щоб відповісти на це запитання, пропоную з’ясувати, що означає рашизм для кримськотатарського народу.Російська пропаганда, яка намагається навʼязати світу "исконность" звʼязків Криму та Росії, акцентує на історії півострова переважно з періоду правління Катерини ІІ. Проте ви майже не побачите згадки про Кримське ханство – державу кримських татар, яку 1441 року заснували кримські татари та 1783 року знищила зазначена імператриця.Ханський палац в Бахчисараї. Картина Карла Боссолі XIX століттяКримські татари – один із трьох корінних народів України, який історично сформувався в Криму та має самоназву – "qırımlı". В етногенезі кримськотатарського народу брали участь таври, скіфи, алани, греки, готи, італійці, турки, західні кипчаки тощо.Консолідація цього етнічного плавильного котла в єдиний кримськотатарський народ тривала століттями та завершилася створенням Кримського ханства. Головними об’єднавчими чинниками стали спільність території (Крим), кримськотатарська мова (яка є частиною тюркської групи мов) і релігія сунітського напряму.Нині ж за діалектами й антропологічними ознаками виділяють три основні субетноси кримських татар: ялибойлю (субетнос, що утворився на південному березі Криму), тати (утворився в горах та передгір’ї півострова) та ногаї (утворився в кримському степу). Кримськотатарська ідентичність, що сформувалася на перетині тюркської та європейської цивілізацій, складається з пазлів національної, соціокультурної, релігійної та політико-громадянської ідентичності.Кримське ханство та перша анексія півостроваКримське ханство, чиї кордони виходили далеко за межі півострова, було важливим культурним, торговельним і політичним центром регіону. Воїни цього державного утворення часто брали участь у військових походах як із сусідніми державами, так і проти них.У спільній історії українців і кримських татар були не лише сторінки, де два народи нападали один на одного, а й багато прикладів союзницьких воєн. Скажімо, Конотопська битва 1659 року, в якій Гетьманщина та Кримське ханство перемогли Московське царство.Значних спільних перемог кримських татар і Московії годі шукати: до 1700 року остання сплачувала Кримському ханству данину – як спадкоємцю Золотої Орди. До речі, 1571 року внаслідок військового походу кримського хана Девлета I Ґерая Москву взагалі було спалено.Кримський ханат на карті 1707 року, ліворуч також є Україна, а праворуч — МосковіяУ XVIII столітті Російська імперія військовими походами знекровлює та розоряє Кримське ханство, а анексія Катериною ІІ 1783 року утвердила його знищення, зміну політичного, економічного та соціокультурного життя півострова, а також початок масових репресій корінного населення: від знаті до селян. Це спричинило активну міграцію кримських татар до Османської імперії (переважно на територію сучасної Туреччини).Натомість півострів почали активно заселяти росіяни, яких раніше там просто не було. Цей факт руйнує російський міф про Крим як про "исконно русскую землю".У XVIII–XIX століттях російська мова стає офіційною в Криму – це один із виявів прагнення обрусити кримськотатарський народ. Упровадження російської мови на всіх рівнях – в освітній системі, адміністративних установах, судах – призвело до поступового витіснення мови кримськотатарської.Паралельно російська влада насаджувала російське православ’я як панівну релігію та дискримінувала мусульманське населення Криму: закрила мечеті, ускладнила виконання релігійних обрядів і дотримання звичаїв.Російська імперія започаткувала на півострові систему землеволодіння, яка суттєво вплинула на традиційне кримськотатарське землеробство та скотарство. Загарбницька влада надавала землю військовим чиновникам, колоністам тощо. Це призвело до обезземелення (а отже, зубожіння) кримських татар.Наймасовіша хвиля вимушеної міграції кримських татар з півострова розпочалась унаслідок програшу Російської імперії в Кримській війні (1853–1856 рр.). Було посилено дискримінаційну політику: кримських татар звинуватили в підтримці Османської імперії та в зраді Російської. Їх позбавляли майна, економічно обмежували, навіть депортували.У 1860-х роках тисячі кримських татар були змушені залишити свої будинки та майно й податися до Османської імперії. Багато хто загинув під час вимушених переселень, багато хто втратив зв’язок із Батьківщиною.Відтоді кримських татар є більше в еміграції, ніж на півострові (ця пропорція досі актуальна: за різними підрахунками, нині від 3 до 7 млн кримських татар живуть в одній лише Туреччині, натомість на півострові їх не більш як 300 тис.).Для порівняння, на момент анексії Криму за Катерини II там мешкало понад мільйон кримських татар, проте вже наприкінці XIX століття їх залишилося менш ніж 200 тис.Кримські татари XIX століття у літографіях Огюста Раффе (Густава Радде)Демократична республіка кримських татар і кримськотатарське "розстріляне відродження"Спроби кримських татар виявити політичну субʼєктність оприявнилися 1917 року, коли розпалася Російська імперія та почалася громадянська війна. Було скликано Курултай (загальнонаціональний зʼїзд) кримськотатарського народу та проголошено Кримську Народну Республіку.Перший Курултай кримськотатарського народу. Грудень (листопад) 1917 року. Фото з архіву Гульнари БекіровоїДжерело: Український інститут національної пам'ятіПерший Курултай кримськотатарського народу. Грудень (листопад) 1917 року. Фото з архіву Гульнари БекіровоїДжерело: Український інститут національної пам'ятіЦе державне утворення стало першою демократичною республікою в мусульманському світі, конституція якої надала рівні виборчі права чоловікам і жінкам. Але Республіка проіснувала лише кілька місяців: на початку 1918 року більшовики оголосили про розпуск Курултаю, влаштували погроми кримськотатарських селищ і переслідування місцевої інтелігенції. У лютому заарештували та розстріляли лідера кримських татар Номана Челебіджихана – муфтія й одного з очільників першого Курултаю.Відтоді репресивна машина Радянського Союзу лише набирала обертів. У 1930-х роках сталінський режим посилив переслідування опозиціонерів, інтелектуалів, культурних діячів. Наймасовішими вони стали в 1937–1938 роках і нині знані як Великий терор.Одного ... Читати далі »

Переглядів: 10 | Додав: skole-podobovo | Дата: 18.03.2024 | Коментарі (0)

Теле майстерня В.Синьовидне, Ремонт телевізорів В.Синьовидне, Ремонт мікрохвильових свч печей В.Синьовидне, Ремонт порохотягів В.Синьовидне, Ремонт дрібної побутової техніки В.Синьовидне, Ремонт побутової техніки В.Синьовидне, Відремонтувати побутову техніку В.Синьовидне, Майстерня з ремонту побутової техніки В.Синьовидне, Побутова техніка ремонт В.Синьовидне, Сервіс побутової техніки В.Синьовидне, Сервісне обслуговування побутової техніки В.Синьовидне, Заміна підсвітки в led телевізорах В.Синьовидне, Зламався телевізор  В.Синьовидне, Майстер по ремонту телевізора В.Синьовидне, Ремонт мікрохвильових печей  В.Синьовидне, Ремонт кабельних цифрових тюнерів В.Синьовидне, Ремонт пульта В.Синьовидне, Ремонт супутникових тюнерів В.Синьовидне, Ремонт тюнерів t2 В.Синьовидне, Сервіс телевізорів В.Синьовидне, Цифрові тюнери В.Синьовидне, Прошити тюнер В.Синьовидне, Антена т2 В.Синьовидне,Налаштування т2 антени В.Синьовидне

 

тел. 0505681966

 

Переглядів: 106 | Додав: skole-podobovo | Дата: 17.02.2023 | Коментарі (0)

Українська мова - основа безпеки України у протистоянні з Московією!
Поки існує мова-існує народ. І не треба повторювати пропагандистські штампи, що в українців немає своєї мови.Українська та білоруська мови постраждали в Речі Посполитій, потім в Російській імперії (заборона на видання), і як не дивно, в СРСР. Двічі була русифікація української та білоруської мов.
У Білорусі справи ще гірше з мовою-в місті її мало хто знає. Росія знищує мову і культуру своїх сусідів.
Білоруська мова вже на межі зникнення.
Загинається ідентичність країни. Робиться так щоб був популярний московити. (а це окупація)
В Україні державний-український. у побуті говори хоч китайською-ніхто нічого нікому не забороняє і не забороняв. Ось піди в Польщі скажи комусь-навіщо нам Польський, давай гаварить па вузькі. Отримаєш в голову і дискусія закінчиться, тому що вони свою незалежність вже відстояли

І не треба мені тулити стару шарманку про "повно країн де дві, три, чотири, сто чотири державні мови". Вам уже бомби на голови летять, а ви все ниєте - путін би все одно напав, мова не основне. Як ви вже, виблядки, дістали. Це через вас у нас війна і я особисто вигрібаю за те, що у виблядків не вистачило розуму вивчити державну мову. Я за все своє життя жодного разу нікому слова не сказала за ізик, але тепер нахєр с пляжа, намовчалися, вистачить. А хто з дебілів все ще вважає, що мова неважлива. то пиздуйте вчити історію, хоча б з часів 14 ст, то може дійде, що Україну знищували на протязі всього її існування, і тільки завдяки вашим предкам, яким не було "какая разніца! вдалося зберегти українців як таких. Усі хто стогнуть і передають привіти - це колабранти, і не треба прикриватися своїм місцем знаходження. Ненавиджу. Злили державу за 30 років. та нє, це ви заєбалі. Вожжа під хвіст, ах, мені сміють казати щоб я вчив державну мову. Тварі ви. Ще раз підкреслюю, це ви принесли війну у нашу країну. Навіть аргументувати не буду, мантра про "а вот в стране Н куча государственніх ізиков" каже сама за себе. Кончені недоумки, які на свою лінь і недоумкуватість натягують унікальний досвід країн, який жодним боком не відноситься до історії України. Для них це не було питанням виживання, але про це невдобно говорити, бо хочється не напрягаться. А тут опять 25 - вчи державну, я мозгів бракує. Prev

Переглядів: 147 | Додав: skole-podobovo | Дата: 04.11.2022 | Коментарі (0)

Фільми та серіали, котрі варто переглянути кожній українській родині.
Аби знати, аби зрозуміти, аби пам'ятати. Аби переказати своїм дітям, онукам та правнукам.
Щоб ніколи не забути своєї історії.

- Тіні забутих предків (1967)
- Сад Гетсиманський (1993)
- Білий птах з чорною ознакою (1971)
- Залізна сотня (2004)
- Осіннє вбивство в Мюнхені (1995)
- Собор на крові (2006)
- І будуть люди (2020)
- Чужа молитва (2017)
- Вінчання зі смертю (1992)
- Колимські дівчата (2021)
- Код нації (2013)
- Поводир (2014)
- Нескорений (2000)
- Вишневі ночі (1992)
- Червоний (2017)
- Чорний ворон (2019)
- Крути 1918 (2019)
- Століття Якова
- Черкаси
- Кіборги
- Соловей співає
- Толока
- Мати апостолів
- Той хто пройшов крізь вогонь
- Сага
- Вінчання зі смертю
- Гіркі жнива
- Жива (2016)
- Мама
- Пекельна хоругва
- Голод 33
- Добровольці Божої Чоти
- Заборонений
- Ціна правди
- Додому
- Гвардія
- Гвардія-2
- Вишневі ночі
- Спіймати Кайдаша
- Іловайськ
- Тарас. Повернення
- Чорний козак
- Залізна сотня
- Страчені світанки (1995)
- Спадок нації
- Рутенія (2020)
- Снайпер: Білий ворон
- Один в полі воїн (2003)
- Іван Сила
- Доброволець
- Позивний «Бандерас»
- Хто ми? Психоаналіз українців
- Захар Беркут (1971),і ще новий фільм з такою ж назвою
- Вавилон ХХ (1979),
- Сон (з Іваном Миколайчуком/,
- Дім батька твого (1986) – екранізація «Дикого Янгола» Олексія Коломійця,
- Із житія Остапа Вишні (1991),
- Голос трави (1992) /за мотивами творів Валерія Шевчука/,
- Вишневі ночі (1992),
«Фучжоу» (1993),
«Гетьманські клейноди» (1993),
«Кайдашева сім'я» (1993),
«Дорога на Січ» (1994),
«Москаль-чарівник» (1995),
«Іван Сила» (2013),
«Легенда Карпат» /історична сага про опришків/, (2018),
«Фелікс. Австрія» /за Софією Андрухович/,
«Будинок «Слово». Роман довжиною в життя»,
«Чорнобиль»,
«Чорнобиль. Втрачені стрічки»…

 

Переглядів: 223 | Додав: skole-podobovo | Дата: 19.09.2022 | Коментарі (0)

Нас часто запитують, а де у вас можемо купити домашнє вино власної роботи, молоко, сир та сметану. Всі хочуть скоштувати, натуральний місцевий Еко продукт. А діти асфальту , мабуть не бачили живої корівки на очі.

В даній темі, пропоную ділитися контактами місцевих жителів, тих хто займається продажем та виготовленням власної продукції. Ділимося інформацією, з нами. (відредагую, та доповню даний топік).

Підказка:

У смт Верхнє Синьовидне , щочетверга (окрім свят) є невеличкий продуктовий ринок (відчинений до 12.00). Куди приїжджають продавці зі Сколе , Стрия , с.Труханів, зокрема, місцеві жителі.

В нашій місцевості, можна придбати домашнє вино, молоко, сир, сметану, гриби сушені, яблука, чорниці, малини, ожину та рибу. Городину, лікувальні трави та сувеніри. Аналогічний , великий ринок у місті Сколе щосереди. (окрім свят) При необхідності, запитати у місцевих "коли базар" біля "Стадіону". 

Виставляють на продаж , це все також при узбіччі дороги Київ-Чоп , на ділянці дороги Стрий - Славське. (гриби, сувеніри, чорниці, садовину). В місцевих магазинах, даної продукції немає.

Я повагою , Софія Гембара

 

 

Переглядів: 267 | Додав: Софія-Гембара | Дата: 03.09.2022 | Коментарі (0)

Під час вело маршруту зламався велосипед? Чи просто немає чим доїхати? 

У мене часто, наші гості та  мандівнички запитують про послуги маршрутного таксі в нашому регіоні. Сколівські Бескиди 

Зокрема, цікаво в таких населених пунктах:

Таксі місто Сколе /тел.

Таксі село Дубина (ртс) / тел. 

Таксі село Кам'янка / тел. 

Таксі смт. Верхнє Синьовидне / тел.

Таксі село Межиброди (Зарікою) / тел. 

Таксі село Нижнє Синьовидне / тел. 

Таксі село Тишівниця (Княжі Скелі) / тел.

Таксі село Труханів / тел

Таксі село Побук / тел.

Таксі село Корчин / тел.

Таксі село Крушельниця / тел.

Таксі село Підгородці / тел

В даній темі , пропоную зібрати довідничок з послугами таксі в даному регіоні Сколівщини (по новому Стрийщини) . Ділимося контактами з нами. (відредагую, та доповню даний топік)

Переглядів: 334 | Додав: Софія-Гембара | Дата: 03.09.2022 | Коментарі (0)

Діти не запам'ятають накращий день перегляду телевізора.

Гайда в Карпати. Де можна евакуюватися на день або декілька днів щоб відпочити від міста, помилуватися краєвидами, скупатися у чистій гірській річці? 

Наповнитися емоціями і враженнями, чудовими краєвидами та пізнати частину цікавої історії Сколівщини? Наповніть свій відпочинок недовгою захоплюючою поїздкою. До Вашої уваги підбірка місць недалеко від Львова, яким без вагань можна приділити свою суботу та неділю.

Чарівна панорама – г. Парашка

Названа на честь доньки князя Святослава, яка була вбита на цій горі, Парашка є не тільки частинкою історії, але найвища вершина Національного парку «Сколівські Бескиди» (1268 м над рівнем моря) та один з найлегших гірських маршрутів Карпат. Підкорювати гору Парашку можна починати з міста Сколе або села Корчин, звідти проходять туристичні маршрути. На Вас чекають хвойні ліси, соковита ожина та чорниця, у безхмарну погоду навіть можна побачити панораму Львова, а також недалеко від села знаходиться відомий водоспад Гуркало.

Як дістатись? Зі Львова треба їхати до м. Сколе або с. Корчин автобусом (маршутним таксі) від головного автовокзалу, або електричкою чи власним автомобілем. А звідти починати сходження.

Видовищний потічок – Кам’янський водоспад

«Сколівські Бескиди» мають ще одне мальовниче місце, яке варте уваги – водоспад Кам’янка біля річки за м.Сколе. Висота падіння води близько 7 метрів, один каскад та два потоки – цей красень захоплює будь-якої пори року, але навесні та влітку, коли він стає повноводним, ним можна милуватись годинами. Тут можна розташуватись відпочити на галявині. Шум води, кришталево чисте повітря хвойного лісу, гірська панорама – це справжній релакс для душі та розуму. А ще неподалік можна відвідати унікальне озеро Журавлине (Мертве озеро), що насичене сірководнем, та спробувати мінеральну воду, яка смаком нагадує відому трускавецьку «Нафтусю».

Як дістатись? Зі Львова їхати громадським транспортом до м. Сколе або с. Кам’янка, а звідти трішки пішки. Власним авто треба їхати до с. Дубина, а дорога ліворуч від нього веде до водоспаду.

Доторкнутись до Середньовіччя – місто-фортеця Тустань

Унікальне наскельне місто-фортеця розташоване неподалік села Урич (близько 120 км від Львова). Саме воно було митним пунктом на Соляному шляху до Західної Європи. Вражаюча давньоруська фортеця Тустань була міцною та неприступною, вона височіє на 500-900 м над рівнем моря, а висота самих скель близько 80 м. Зараз від споруди залишились руїни, але дослідники зробили графічну реконструкцію, що дає можливість побачити всю велич міста у часи його існування у IX–XIII ст. Щороку на цій території проводять фестиваль середньовічної культури «Ту Стань!», де відтворюють давній бій та танці.

Як дістатись? Прямий автобус курсує до села Урич. Якщо їхати потягом, то вийти на станції Верхнє Синьовидне, а потім дістатись автобусом або таксі до Урича. Власним авто можна їхати двома шляхами: до села Верхнє Синьовидне або до міста Східниця, а потім повертати на дорогу Т1421, що веде до фортеці.

Кілька цитат
Марії Зюзьгіної
tohome.com.ua

 

Переглядів: 181 | Додав: skole-podobovo | Дата: 03.09.2022 | Коментарі (0)

Добратись до скель можна з двох протилежних сторін: зі сходу — через Болехів і Тисів, або із північного-заходу — через Нижнє Синьовидне (Нижнє Синевицьке), села Тишівницю і Труханів.
Їхати можна до Стрия, де повертаємо на Моршин, а далі в сторону на Івано-Франківськ до Болехова; в Болехові біля пошти повертаємо праворуч; проїжджаємо Болехів і с. Тисів, за яким, біля вказівника "Скелі Довбуша", повертаємо вправо, до шлаґбауму.
За додаткову оплату можна під’їхати й далі — безпосередньо до Основного масиву скель — до каплички.

Другий варіант: їхати зі Львова до Стрия, з нього по трасі в напрямку Чопа; після Нижнього Синьовидного слідкуємо за дорогою ліворуч і з‘їжджаємо вліво на повороті з хрестом; далі проїжджаємо через міст і, минувши, Тишівницю, по долині ріки вздовж села Труханів їдемо до другого моста, далі — пішки;

Скелі Довбуша на карті: https://goo.gl/maps/f5U2DHdKHyM2

Переглядів: 189 | Додав: skole-podobovo | Дата: 03.09.2022 | Коментарі (0)

1 2 3 4 5 »