Мене щоразу дивує, наскільки живучі ці тези: «ви ж один народ», «ви були частиною Росії», «у вас одна мова». Вони всюди звучать майже однаково, ніби люди просто повторюють готовий сценарій.

Ні, ми не один народ. Українці й росіяни — різні народи, зі своєю історією, культурою, ідентичністю та мовою. Так, українська й російська мови споріднені й мають багато спільного. Але схожість мов не означає, що народи однакові. Інакше французів та італійців теж можна було б назвати одним народом.

Так само Україна була не «частиною Росії», а союзною республікою СРСР. У складі СРСР були Казахстан, Грузія, Вірменія та інші республіки. То чому ж спільний Союз автоматично не зробив казахів чи грузинів росіянами?

А російська мова стала поширеною в Україні не тому, що ми «один народ», а значною мірою через століття імперської політики та русифікації. Коли одна держава контролює іншу, її мова отримує привілейоване становище.

Ми можемо мати спільні сторінки історії, але спільна історія — це не спільна нація. Україна має власну мову, культуру, історію та державу. І українцям не потрібно чиєїсь згоди, щоб залишатися українцями.